 | Приймання дітей до загальноосвітніх навчальних закладів починається, як правило, з пошуків батьками навчального закладу, за яким закріплена відповідна територія обслуговування, тобто вулиця або мікрорайон, де живе сім’я. Наступним кроком є підготовка і подання документів, необхідних для приймання дітей до перших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Перелік таких документів визначено нормативно-правовими актами. Зокрема, статтею 18 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІУ (із змінами, далі — Закон про загальну середню освіту) визначено, що зарахування учнів до загальноосвітнього навчального закладу проводиться наказом директора, що видається на підставі заяви, за наявності медичної довідки встановленого зразка і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу). |
Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778, також визначено, що для зарахування учня до закладу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву, копію свідоцтва про народження дитини, медичну довідку встановленого зразка, особову справу (крім дітей, які вступають до першого класу). Здавалося б усе просто, проте на практиці виникають ситуації, коли для з’ясування певних питань необхідно, щоб батьки подали й інші документи (наприклад, копії паспортів, довідку про місце проживання сім’ї та ін.). Тож з’ясуймо, чи відповідає така практика нормам законодавства України про захист персональних даних. Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 р. № 2297-УІ (далі — Закон № 2297) збирання відомостей про учнів та їхніх батьків, зберігання та використання цих відомостей є обробкою персональних даних, а учні та їхні батьки — суб’єктами персональних даних. Збираючи персональні дані учнів та їхніх батьків, тобто включаючи ці дані до певної бази персональних даних, керівники загальноосвітніх навчальних закладів мають враховувати підстави, за яких виникає право на обробку персональних даних. Відповідно до статті 11 Закону № 2297 такими підставами є: • добровільна згода фізичної особи на обробку її персональних даних; • дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень. Що це означає? Керівники загальноосвітніх навчальних закладів мають право на обробку лише тих персональних даних, які містяться у заяві на ім’я керівника навчального закладу та у медичній довідці встановленого зразка, виключно для здійснення їх повноважень. Тобто, без згоди суб’єкта персональних даних можна обробляти персональні дані, що містяться у заяві та медичній довідці. Усі інші персональні дані дітей та їхніх батьків керівник навчального закладу може збирати та обробляти лише за згодою суб’єктів персональних даних. Ця згода обов’язково має бути документованою (ст. 2 Закону № 2297). Якщо суб’єктом персональних даних є дорослі, то зрозуміло, що вони самі надають згоду. А як бути, коли суб’єкту персональних даних лише шість чи сім років? Сімейним та Цивільним кодексами України передбачено деяку самостійність (цивільну дієздатність) дітей, але не у разі вступу до навчального закладу чи вчинення правочину. Батьки мають право захищати інтереси дітей, як їхні законні представники, без спеціальних на те повноважень. Отже, батьки мають право надати згоду на обробку персональних даних своєї дитини, а також власних персональних даних. Згода суб’єкта персональних даних — це будь-яке документоване, зокрема письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки Оскільки типової форми згоди суб’єкта персональних даних немає, то кожен навчальний заклад може розробити її самостійно. Однак, відповідно до Закону № 2297 згода має містити інформацію про: • мету обробки персональних даних, яка визначається володільцем бази персональних даних залежно від виду його діяльності, при здійсненні якої виникає необхідність у обробці персональних даних у базах персональних даних, конкретних цілей обробки персональних даних, для досягнення яких володілець бази персональних даних обробляє персональні дані у цій базі (ст. 2 Закону № 2297); • обсяг персональних даних, а саме чіткий перелік персональних даних фізичної особи, які можуть оброблятися володільцем бази персональних даних у цій базі (ст. 6 Закону № 2297); • порядок використання персональних даних, який передбачає дії володільця бази щодо обробки цих даних, в тому числі використання персональних даних працівниками володільця бази персональних даних, відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов’язків, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними (ст. 10 Закону № 2297); • порядок поширення персональних даних, який передбачає дії володільця бази персональних даних щодо передачі відомостей про фізичну особу з бази персональних даних (ст. 14 Закону № 2297); • порядок доступу до персональних даних третіх осіб, який визначає дії володільця бази персональних даних у разі отримання запиту від третьої особи щодо доступу до персональних даних, у тому числі порядок доступу суб’єкта персональних даних до відомостей про себе (ст. 16 Закону № 2297). Згода на обробку персональних даних має бути засвідчена підписом батьків. Її можна зберігати разом з особовою справою дитини. У разі переходу дітей на навчання до іншого навчального закладу її персональні дані мають бути знищені. Зверніть увагу, що згоду на обробку персональних даних, невизначених нормативно-правовими актами, необхідно отримати не лише при прийомі дітей до перших класів, а й у інших випадках. Примітка: Загальні вимоги до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базах персональних даних володільцями та розпорядниками баз персональних даних встановлено Типовим порядком обробки персональних даних у базах персональних даних, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 30 грудня 2011 р. № 3659/5
ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ, №3/2012 | 
