Є імена, що увібрали в себе живу душу народу,стали часткою його життя. Таким для українців стало ім’я Тараса Шевченка. І не дивно, бо його поезії і досі викликають в людей почуття гордості й захоплення силою слова, народною мудрістю. Увесь світ знає Україну по творах Шевченка, бо вони неповторні, сильні і не дивлячись на свій вік,- актуальні.
Важке життя народу, доля жінки, питання мови, проблема духовності, морального обов’язку розкривається в поезіях Великого Кобзаря.
Щороку в Коровійській школі виконують Святий Заповіт Т.Шевченка «В сім’ї новій, вольній» згадують поета: пишуть твори, малюють ілюстрації до творів, співають пісні, читають вірші учні. І цього року звучали поезії у виконанні учениці 11 класу Влад Оксани «Плач Ярославни», Герман Оксани «Мені тринадцятий минало», Столяр Світлани «Вітер з гаєм розмовляє», Мунтяном Олександром – уривок з «Гайдамак», Кіперю Олександром – уривок з поеми«Сон», Горда Семіда і Чолак Мартіна – поема«Тополя» та інші.
Проходять десятиліття, а Шевченкове слово залишається таким же світлим, діючим, закличним для усіх поколінь, бо воно – невмируще. |