 Щасливі діти ростуть в дружній сім’ї і під опікою щасливої матері. Впродовж тисячоліть, незважаючи на всі лихоліття, жінка-мати є вічним джерелом невичерпної любові та берегинею національних традицій.
В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім’ї. Саме мати, як перша і найрідніша у світі людина, відіграє особилву роль у вихованні дітей, прищеплює любов до рідної землі.
У другу неділю травня, коли природа-Мати виряджає свою доню-Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя ми висловлюємо щиру подяку материнській самопожертві і відзначаємо День Матері.
Серед української громади це свято вперше відзначив Львів у 1929 році. Згодом воно отримало офіційний статус, відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Любов матері… Що може бути сокровеннішим? Жінка-мати – лаконічно, але водночас так багато… У нас підсвідомо живе довіра до неї, ми знаємо, що мама не відвернеться від своєї дитини, її любов сильніша за буденні образи. Ніхто так, як вона, не здатен відчути і зрозуміти зранену душу, спів пережити та підтримати.
Материнське серце, як віщун, все знає про своїх дітей, відчуває їх радість та біль. Мама завжди поспішить на допомогу своїй дитині, незалежно від того, скільки їй років – три або тридцять. І всі ми відчуваємо себе дітьми, коли з нами поруч мама.
День матері – це одне із найзворушливіших свят. Адже кожен із нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами.
У цей день зупинімо на мить шалений ритм життя і задумаймося, чи не забули ми раптом про свою найдорожчу у світі людину. Зателефонуймо мамі чи зайдімо на гостину.
Дорогі матусі! Щиро вітаємо вас зі святом! Нехай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. |
|
