Дорогі колеги-освітяни!
Сьогодні наше свято. Свято скромних, але достойних людей, свято добра, мудрості та любові. Як би не змінювалося життя, куди б не закинула нас доля, є в житті речі, які ніколи не знецінюються, не тьмяніють, не забуваються. Це – Рідна Земля, Мамина Любов, Погляд Першої Вчительки.
Із року в рік ви продовжуєте себе у своїх учнях. Ваші думки, почуття, щедро віддані дітям, працюють на майбутнє. Кожна людина своїми досягненнями та перемогами зобов’язана перш за все Вчителю.
Висловлюю вам сердечну вдячність за невтомну працю, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання, за любов до дітей і до рідного краю. Ви не лише озброюєте учнів знаннями, а й формуєте їх духовно й фізично, прищеплюєте їм життєві принципи, допомагаєте виробити характер. Ви є тими, хто творить майбутнє України, бо від вихованості й освітченості сьогоднішніх учнів залежить те, якою буде наша держава у близькому і далекому майбутньому.
Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
З повагою
Начальник Головного управління освіти і науки Михайло Бауер