 Щиро вітаємо усіх зі святом Трійці і Зеленими святами!Нехай ці літні дні принесуть до оселі кожного добро, затишок, радість і душевний спокій! Зелені свята – українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Великодня.
Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.
Свято Християнської П’ятдесятниці, яке відмічається через десять днів після Вознесіння Господнього – цьогоріч 23 червня –, має в собі подвійний зміст: славиться Свята Трійця і Святий Дух, який зійшов на апостолів саме на п’ятдесятий день після воскресіння Ісуса.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.
Раніше троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків – ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.
Саме Трійця відкривала дорогу справжньому літу. Як казали в народі, Трійця трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом.
|
