За статистикою, випадки травмування у школі найчастіше тра-пляються під час уроків та занять з фізичної культури.
Відповідно до Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 серпня 2005 р. № 458, та Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563, учитель несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу, забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог та вимог техніки безпеки під час проведення урочних та позаурочних форм фізичного виховання.
Пропонуємо практичні поради, виконання яких учителем фізичної культури дозволить знизити вірогідність отримання травми дітьми, а отже — зробити урок чи заняття більш безпечним.
На початку навчального року учитель фізичної культури має:
• перевірити у складі комісії готовність спортивної зали до уроків та занять фізичною культурою; оформити відповідний акт-дозвіл;
• взяти участь у проведенні аналізу готовності спортивних споруд і обладнання до навчального року, зокрема:
— оцінити стан спортивного обладнання, надійність закріплення конструкцій (особливо гімнастичних кілець, шведських стінок, канату, баскетбольних кілець та щитів, футбольних воріт на шкільному майданчику, тренажерів, нестандартного обладнання тощо;
— провести випробування брусів, колоди, перекладин;
— зафіксувати результати випробувань у журналі перевірки спортобладнання;
— затвердити у директора загальноосвітнього навчального закладу акт перевірки на надійність спортивного обладнання та спортивних споруд;
• ініціювати проведення медичних профілактичних оглядів учнів (бажано до 1 жовтня поточного року);
• записати висновки медичного огляду учнів у журнал учителя фізичної культури;
• разом з медичним працівником перевірити медичну аптечку спортивної зали та доповнити її медикаментами, перев’язувальними засобами, необхідними для надання першої долікарської допомоги;
• розробити та затвердити документи планування з фізичної культури (план-графік, поурочні плани, плани-конспекти уроків, план внутрішньошкільних спортивно-масових заходів);
• підготувати спортивну залу до уроків та занять згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01);
• поновити і затвердити інструкції з техніки безпеки під час проведення уроків та занять з фізичної культури.
Протягом першого місяця навчального року учителю фізичної культури слід:
• з 1 вересня по 1 жовтня проводити уроки та заняття без виконання учнями контрольних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2008 р. № 1078);
• за допомогою адміністрації закладу ініціювати присутність медичного працівника на уроках фізичної культури;
• навантаження на уроках та заняттях підвищувати поступово;
• у разі виявлення негативної реакції організму учнів на фізичне навантаження — зменшувати його поступово, наприклад, після бігу переводити учнів на прискорену ходьбу, а потім — на ходьбу у звичайному темпі;
• проводити з учнями гіпервентиляцію легенів; вимірювати частоту серцевих скорочень (ЧСС).
На першому уроці чи занятті навчального року учитель фізичної культури має:
• опитати кожного учня про стан здоров’я та перенесені протягом літніх канікул захворювання; провести інструктаж з техніки безпеки;
• оформити журнал з техніки безпеки;
• нагадати учням про те, що наявність спортивної форми на уроці фізичної культури та занятті — обов’язкова;
• нагадати про необхідність дотримання гігієнічних норм на уроках та заняттях з фізичної культури.
Перед кожним уроком чи заняттям учителю фізичної культури слід:
• перевірити санітарний стан місця проведення уроку чи заняття;
• опитати учнів про стан їхнього здоров’я (у разі поганого самопочуття учня направити його до медичного працівника);
• перевести учнів, які прийшли на урок чи заняття після хвороби, у кінець колони для виконання завдань з меншим навантаженням;
• перевірити відповідність спортивної форми учнів модулям програми та умовам проведення уроку чи заняття;
• виміряти ЧСС (бажано індивідуально) в учнів, які приступили до уроків чи занять після хвороби або тимчасово направлені лікарем у підготовчу групу;
• нагадати учням правила дотримання техніки безпеки на уроці чи занятті.
Гіпервентиляція (з др.-грец. Ϋπέρ — над, зверху та латин, ventilatio — провітрювання) — процедура інтенсивного дихання, що призводить до зниження вуглекислого газу та підвищення вмісту кисню у крові
На початку уроку чи заняття учителю фізичної культури потрібно:
• підвищувати навантаження на організм учнів поступово;
• підготувати учнів до навантаження; виконати з учнями загально-розвивальні вправи для розминки усіх груп м’язів, а також спеціальні вправи для виконання завдань за модулями програми;
• нагадати учням правила техніки безпеки під час виконання вправ;
• здійснювати контроль за учнями, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної та підготовчої медичних груп.
Під час основної частини уроку чи заняття учитель фізичної культури має:
• страхувати учнів під час виконання ними фізичних вправ;
• поступово збільшувати навантаження, не порушуючи структури уроку;
• нагадувати учням правила техніки безпеки під час виконання завдань;
• стежити за зовнішніми реакціями організму учнів на фізичне навантаження (див. Додаток 4);
• коригувати навантаження на організм учнів залежно від результатів вимірювання ЧСС;
• давати окремі завдання учням, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної або підготовчої медичної групи;
• контролювати (бажано індивідуально] ЧСС в учнів, які приступили до уроків чи занять після хвороби або тимчасово направлені лікарем до підготовчої групи;
• проводити гіпервентиляцію легенів після значних навантажень;
• протягом уроку тримати у полі зору учнів усього класу.
Додаток 4
Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження
Об’єкт спостереження | Ознака втоми |
Колір шкіри обличчя | значне почервоніння |
Міміка | вираз обличчя напружений |
Пітливість | виразна у верхній половині тіла |
Дихання | сильно прискорене уривчасте дихання через рот |
Рухи | хитання, нетверда хода |
Самопочуття | скарги на втому, біль у м’язах, пришвидшене серцебиття, задуху, шум у вухах, запаморочення |
Увага | помилки при виконанні команд, нечітке виконання команд |
Наприкінці уроку чи заняття учителю слід:
• поступово знизити навантаження на організм учнів; провести з учнями гіпервентиляцію легенів; виміряти ЧСС;
• за потреби виконати з учнями додаткові вправи на розслаблення та зосередження уваги;
• нагадати учням про необхідність гігієнічних процедур після завершення уроку чи заняття.
На початку кожного модуля учителю необхідно:
• провести інструктаж з техніки безпеки під час виконання вправ модуля та поставити підпис у журналі з техніки безпеки про проведення інструктажу;
• перевірити наявність підписів учнів у журналі з техніки безпеки.
У разі травмування учня під час уроку чи заняття учитель фізичної культури зобов’язаний:
• надати першу долікарську допомогу;
• викликати медичного працівника та повідомити про травмування учня керівника загальноосвітнього навчального закладу;
• викликати швидку допомогу (за необхідності).