Проблема дитячого травматизму — одна з найгостріших, а тому до неї прикута увага органів охорони здоров’я, освіти, владних структур, причетних до навчання та виховання дітей. Профілактиці дитячого травматизму нині приділяють значну увагу на всіх рівнях, однак слід констатувати, що травмування дітей — досі часте явище.

За статистикою, випадки травмування у школі найчастіше тра-пляються під час уроків та занять з фізичної культури.

Відповідно до Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 2 серпня 2005 р. № 458, та Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 1 серпня 2001 р. № 563, учитель несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу, забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних вимог та вимог техніки безпеки під час проведення урочних та позаурочних форм фізичного виховання.

Пропонуємо практичні поради, виконання яких дасть змогу учителю фізичної культури знизити вірогідність отримання травми дітьми, а отже — зробити урок чи заняття більш безпечним.

На початку навчального року учитель фізичної культури має: 

• перевірити у складі комісії готовність спортивної зали до уроків та занять фізичною культурою; оформити відповідний акт-дозвіл (див. Додаток 1)

Складено комісією у складі:

голова комісії — Кушніренко А. Г. (заступник директора школи, який відповідає за охорону праці);

члени комісії — голова профспілкового комітету Кравченко Л. П., голова комісії з питань охорони праці і техніки безпеки профспілкового комітету Помазан М. Г., завідувач спортивною залою, учитель фізичної культури Гільчук В. П.

У результаті обстеження стану підготовки спортивної зали до уроків та занять було встановлено:

Спортивна зала визнана готовою до проведення уроків та занять.

Голова комісії: Кушніренко Кушніренко А. Г.

• взяти участь у проведенні аналізу готовності спортивних споруд і обладнання до навчального року, зокрема:

— оцінити стан спортивного обладнання, надійність закріплення конструкцій (особливо гімнастичних кілець, шведських стінок, канату, баскетбольних кілець та щитів, футбольних воріт на шкільному майданчику, тренажерів, нестандартного обладнання тощо;

— провести випробування брусів, колоди, перекладин (див. Додаток 2);

— зафіксувати результати випробувань у журналі перевірки спортобладнання;

Випробування гімнастичних приладів проводять за допомогою пристосувань для тарування1 (дисків від штанги, рулетки, надійної платформи для закріплення вантажу).

Розміри брусів за нормами безпеки:

— відстань по довжині між стояками — 2300 мм;

— відстань по ширині між стояками — 520 мм;

— відстань від підлоги до жердини — 1300-2100 мм.

1 Тарування — метод точного зважування за допомогою контрольних приладів.

Міцність встановлення брусів перевіряють дією вантажу 1,35 кН (135 кгс), прикладеного посередині жердини, встановленої на висоті 1400 мм. Еластичність жердини має відповідати прогину жердини у межах 60±6 мм (див. Рис. 1).

Рис. 1. Бруси

Розміри колоди за нормами безпеки:

— висота колоди по верхній кромці від підлоги — 750-1200 мм;

— довжина колоди — 5000 мм;

— ширина опорної поверхні — 100 мм;

— товщина колоди — 160 мм.

Міцність встановлення колоди перевіряють дією вантажу, що становить 1,35 кН (135 кгс). Вантаж підвішують до середини колоди, встановленої на висоті 1200 мм. Прогин колоди не повинен перевищувати 8 мм (див. Рис. 2).

Рис. 2. Колода

Розміри перекладини за нормами безпеки:

— висота стержня від підлоги — 1450-2550 мм;

— довжина стержня перекладини — 2400 мм;

— діаметр стержня перекладини —28 мм;

— площа для встановлення перекладини — 9000-4500 мм.

Міцність встановлення перекладини перевіряють дією вантажу, що становить 2,2 кН (220 кгс). Вантаж підвішують до середини грифа на висоті 2500 мм. Прогин має бути 100±10 мм. Після зняття вантажу гриф перекладини має повернутися у початкове положення (див. Рис. 3).

Рис. 3. Перекладина

— затвердити у директора загальноосвітнього навчального закладу акт перевірки на надійність спортивного обладнання та спортивних споруд (див. Додаток 3);

• ініціювати проведення медичних профілактичних оглядів учнів (бажано до 1 жовтня поточного року);

• записати висновки медичного огляду учнів у журнал учителя фізичної культури;

• разом з медичним працівником перевірити медичну аптечку спортивної зали та доповнити її медикаментами, перев’язувальними засобами, необхідними для надання першої долікарської допомоги;

• розробити та затвердити документи планування з фізичної культури (план-графік, поурочні плани, плани-конспекти уроків, план внутрішньошкільних спортивно-масових заходів);

• підготувати спортивну залу до уроків та занять згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01);

• поновити і затвердити інструкції з техніки безпеки під час проведення уроків та занять з фізичної культури.

Складено комісією у складі:

голова комісії — Кушніренко А. Г. (заступник директора школи, який відповідає за охорону праці);

члени комісії — голова профспілкового комітету Кравченко Л. П., відповідальний за електро- та пожежну безпеку Мозговий О. В., голова комісії з питань охорони праці і техніки безпеки профспілкового комітету Помазан М. Г., завідувач спортивною залою Гільчук В. П.

У спортивній залі та на спортивному майданчику було проведено випробування і перевірку на надійність встановлення та кріплення спортінвентарю, спортобладнання.

Дані випробувань занесені у таблицю:

Висновки комісії:

Спортінвентар і спортобладнання, що знаходяться у спортзалі і на спортивному майданчику, придатні (непридатні) до використання.

Голова комісії: Кушніренко Кушніренко А. Г.

Протягом першого місяця навчального року учителю фізичної культури слід:

• з 1 вересня по 1 жовтня проводити уроки та заняття без виконання учнями контрольних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 27 листопада 2008 р. № 1078);

• за допомогою адміністрації закладу ініціювати присутність медичного працівника на уроках фізичної культури;

• навантаження на уроках та заняттях підвищувати поступово;

• у разі виявлення негативної реакції організму учнів на фізичне навантаження — зменшувати його поступово, наприклад, після бігу переводити учнів на прискорену ходьбу, а потім — на ходьбу у звичайному темпі;

• проводити з учнями гіпервентиляцію легенів; вимірювати частоту серцевих скорочень (ЧСС).

На першому уроці чи занятті навчального року учитель фізичної культури має:

• опитати кожного учня про стан здоров’я та перенесені протягом літніх канікул захворювання; провести інструктаж з техніки безпеки;

• оформити журнал з техніки безпеки;

• нагадати учням про те, що наявність спортивної форми на уроці фізичної культури та занятті — обов’язкова;

• нагадати про необхідність дотримання гігієнічних норм на уроках та заняттях з фізичної культури.

Перед кожним уроком чи заняттям учителю фізичної культури слід:

• перевірити санітарний стан місця проведення уроку чи заняття;

• опитати учнів про стан їхнього здоров’я (у разі поганого самопочуття учня направити його до медичного працівника);

• перевести учнів, які прийшли на урок чи заняття після хвороби, у кінець колони для виконання завдань з меншим навантаженням;

• перевірити відповідність спортивної форми учнів модулям програми та умовам проведення уроку чи заняття;

• виміряти ЧСС (бажано індивідуально) в учнів, які приступили до уроків чи занять після хвороби або тимчасово направлені лікарем у підготовчу групу;

• нагадати учням правила дотримання техніки безпеки на уроці чи занятті.

Гіпервентиляція (з др.-грец. Ϋπέρ — над, зверху та латин, ventilatio — провітрювання) — процедура інтенсивного дихання, що призводить до зниження вуглекислого газу та підвищення вмісту кисню у крові

На початку уроку чи заняття учителю фізичної культури потрібно:

• підвищувати навантаження на організм учнів поступово;

• підготувати учнів до навантаження; виконати з учнями загально-розвивальні вправи для розминки усіх груп м’язів, а також спеціальні вправи для виконання завдань за модулями програми;

• нагадати учням правила техніки безпеки під час виконання вправ;

• здійснювати контроль за учнями, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної та підготовчої медичних груп.

Під час основної частини уроку чи заняття учитель фізичної культури має:

• страхувати учнів під час виконання ними фізичних вправ;

• поступово збільшувати навантаження, не порушуючи структури уроку;

• нагадувати учням правила техніки безпеки під час виконання завдань;

• стежити за зовнішніми реакціями організму учнів на фізичне навантаження (див. Додаток 4);

• коригувати навантаження на організм учнів залежно від результатів вимірювання ЧСС;

• давати окремі завдання учням, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної або підготовчої медичної групи;

• контролювати (бажано індивідуально] ЧСС в учнів, які приступили до уроків чи занять після хвороби або тимчасово направлені лікарем до підготовчої групи;

• проводити гіпервентиляцію легенів після значних навантажень;

• протягом уроку тримати у полі зору учнів усього класу.

Наприкінці уроку чи заняття учителю слід:

• поступово знизити навантаження на організм учнів; провести з учнями гіпервентиляцію легенів; виміряти ЧСС;

• за потреби виконати з учнями додаткові вправи на розслаблення та зосередження уваги;

• нагадати учням про необхідність гігієнічних процедур після завершення уроку чи заняття.

На початку кожного модуля учителю необхідно:

• провести інструктаж з техніки безпеки під час виконання вправ модуля та поставити підпис у журналі з техніки безпеки про проведення інструктажу;

• перевірити наявність підписів учнів у журналі з техніки безпеки.

У разі травмування учня під час уроку чи заняття учитель фізичної культури зобов’язаний:

• надати першу долікарську допомогу;

• викликати медичного працівника та повідомити про травмування учня керівника загальноосвітнього навчального закладу;

• викликати швидку допомогу (за необхідності).