Показниками епідеміологічного благополуччя у навчальному закладі є наявність/відсутність патогенної та умовно-патогенної мікрофлори у змивах з поверхонь та обладнання навчального закладу, зокрема відсутність:

• кишкової палички, що свідчить про виконання правил особистої гігієни персоналом та дітьми;

• staph. aureus (золотистий стафілокок), що вказує на безпечність прямої епідемічної ситуації в дитячому колективі й дотримання повітряно-теплового режиму;

• клебсієли (збудник пневмонії та інфекцій сечостатевої системи), що свідчить про тривале виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил утримання закладу.

Щоб запобігти виникненню й поширенню інфекційних захворювань, у навчальних закладах необхідно щоденно проводити протиепідемічні заходи: своєчасно робити вологе прибирання та/або дезінфекцію, провітрювати приміщення, спостерігати за дітьми, що були у контакті з інфекційними хворими.

Елементарним та необхідним протиепідемічним заходом є вологе прибирання. Усі приміщення та обладнання навчального закладу, зокрема підвіконня, підлога, опалювальні прилади, шафи, столи, парти, класні дошки, підлягають щоденному вологому прибиранню, яке здійснюють при відкритих вікнах, фрамугах чи кватирках і у спеціальному одязі.

Прибирання класів, майстерень, навчальних кабінетів проводиться після закінчення останнього уроку, а спортивних залів — після кожного уроку та в кінці дня після закінчення всіх уроків та додаткових занять у спортивних секціях. М’який спортивний інвентар (мати) в спортивному залі чистять пилососом не рідше одного разу на тиждень, а вологе протирання чохлів здійснюють щоденно.

Зали для музичних занять прибирають після кожного заняття за допомогою мийних засобів та за умови відкритих вікон і фрамуг

Технічний інвентар для прибирання повинен бути промаркованим і закріпленим за кожним навчальним та допоміжним приміщенням, зберігатися окремо у спеціально виділених місцях (площею не менше 3 кв.м) на кожному поверсі закладу. Техперсонал забезпечується спецодягом для прибирання.

У процесі самообслуговування учні можуть залучатися до прибирання класів, кабінетів, лабораторій:

• наприкінці кожного дня (учні 5-12-х класів);

• під час генерального прибирання кожного тижня і місяця (учні 9-11-х класів).

Миття підлоги у класах дозволяється школярам з 10 років при обов’язковому використанні швабри.

Учні 2-4-х класів можуть брати участь у прибиранні території школи, доглядати за квітами, учні 5-11-х класів — у генеральному та щодобовому поточному прибиранні ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати дерева).

Учні не допускаються до виконання робіт, що небезпечні для їхнього життя та здоров’я, створюють загрозу зараження інфекційними хворобами:

• миття вікон, очищення даху і проїжджих частин вулиць від снігу, льоду;

• очищення освітлювальної апаратури, вентиляційного обладнання та витяжних шаф;

• перенесення скла та виробів із нього;

• прибирання санвузлів, умивальних та кімнат гігієни, медичних та допоміжних приміщень, сходів, рекреаційних приміщень, майстерень, спортивних приміщень, актового залу, харчоблоку, буфету, обіднього залу;прання постільної білизни;

• винесення та вивезення відходів.

Для проведення протиепідемічних заходів дозволяється використовувати мийні і дезінфекційні засоби, що мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (галузь застосування — для навчальних закладів). Дезінфекційні засоби, що використовуються у закладі, повинні бути зареєстровані відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 908.

Дезінфекційні розчини можна приготувати й самостійно, дотримуючись розрахунків, наведених у таблиці.

Для приготування основного 10% освітленого розчину хлорного вапна в 10 л води розчиняють 1 кг сухого хлорного вапна, через 24 години проціджують у темний посуд, закривають щільною покришкою. Термін зберігання — 10 днів.

Для приготування основного 5% розчину гіпохлориду кальцію в 10 л води розчиняють 500 г гіпохлориду кальцію, використовують без відстоювання через 30 хвилин після розведення. Термін зберігання — 10 днів.

Розчин хлораміну готують безпосередньо перед використанням.

Туалетні приміщення прибирають після кожної перерви з використанням дезінфікуючих речовин (1% освітленим розчином хлорного вапна). Підлогу в туалетних приміщеннях та унітази миють двічі на день гарячою водою з мийними засобами.

Унітази необхідно обробляти двічі на місяць засобами, що розчиняють сечокислі солі, а потім промивати великою кількістю води. Сидіння на унітазах щоденно промивають теплою мильною водою.

Для прибирання туалетних приміщень необхідно користуватися окремим інвентарем, що промаркований яскравим кольором і зберігається в коморах біля туалетних, і спецодягом тільки для цієї мети. Забороняється виливати забруднену воду після прибирання приміщень (особливо туалетних) в умивальники.

Надвірні туалети необхідно прибирати перед великою перервою, після неї, а також після закінчення занять у школі. Дерев’яні частини всередині туалету (підлога) добре зрошують не менше двох разів на день 10-20% хлорним вапном після попереднього прибирання. Двері туалету закріплюють на пружині або блоках і завжди тримають зачиненими.

Внутрішню поверхню дворової вбиральні й ручки дверей щоденно треба мити з використанням 1% розчину хлораміну або 1% освітленого розчину хлорного вапна. Дезінфікуючі засоби (розчини) повинні зберігатися у приміщеннях без доступу світла та у недоступних для дітей місцях.

Одним з ефективних протиепідемічних заходів є систематичне провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне) навчальних приміщень. Провітрювати класні кімнати необхідно до початку уроків і на кожній перерві. Чистота та епідемічна безпека повітря (особливо восени та взимку) в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується:

• відповідністю кількості учнів до нормованої (проектної) наповнюваності класів;

• регулярністю вологого прибирання приміщень із використанням дезінфекційних та мийних засобів.

Звісно, всі зазначені заходи будуть марними, якщо учні не дотримуватимуться правил особистої гігієни, які вимагають: мити руки, вдягатися відповідно до погодних умов, при перших ознаках захворювання залишитися вдома і викликати лікаря тощо. Про це доцільно нагадувати учням на виховних годинах.

Для очищення взуття від бруду та пилу перед входом у школу мають бути встановлені скребачки, решітки, які необхідно впродовж дня кілька разів очищати.

Для збору сухого сміття слід встановити в навчальних приміщеннях кошики (контейнери).

В умовах ускладнення епідемічної ситуації, щоб запобігти поширенню інфекцій, проводять карантинні заходи відповідно до вимог державної санітарно-епідеміологічної служби,зокрема: миття підлоги приміщень групових осередків 1 раз наприкінці кожного дня, туалетних — 2 рази на день (із використанням дезінфекційних засобів: при кишкових інфекціях — 0,5-1,0% розчином хлораміну, хлорного вапна; при вірусному гепатиті — 3,0% розчином тощо). Столи і стільці миють 1% розчином хлорного вапна, гарячою водою і ретельно витирають. Воду після прибирання зливають в унітаз, а потім дезінфікують його.

У навчальних закладах під час функціонування категорично забороняється проведення капітального і поточного ремонтів, а також окремих видів ремонтних робіт, зокрема малярних, що становлять небезпеку для здоров’я і життя дітей. На території не допускається перебування бродячих собак і кішок, змій, мишей і пацюків, а також інших представників тваринного світу, що можуть завдати шкоди здоров’ю людей і становити небезпеку для їхнього життя.

 Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р.

 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ.

 Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІV.

 Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ.

 Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402-ІІІ.

 ДСанПіН 5.5.2.008-01 «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63.