Відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1109 (зі змінами (далі — Положення № 1109), одним з основних завдань державного санітарно-епідеміологічного нагляду є контроль за виконанням санітарного законодавства, санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів, а також приписів, постанов і вимог, викладених у висновках, що видаються головним державним санітарним лікарем. До об’єктів нагляду належать, зокрема, загальноосвітні навчальні заклади, розташовані на території контролю відповідного органу державної санітарно-епідеміологічної служби (ДСЕС).

Нагадаємо, що одним з основних нормативних документів, який містить Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально— виховного процесу, є ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджений постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН). Ці санітарні правила і норми містять вимоги до:

• облаштування та утримання земельної ділянки навчального закладу;

• обладнання та утримання основних приміщень;

• природного та штучного освітлення;

• повітряно-теплового режиму;

• вентиляції та опалення;

• водопостачання та каналізації;

• організації навчально-виховного процесу;

• організації харчування дітей у навчальному закладі;

• організації медичного обслуговування;

• санітарно-гігієнічної освіти учнів і формування в них навичок здорового способу життя.

Відповідно до пункту 9 Положення № 1109 контроль за дотриманням санітарного законодавства навчальними закладами має здійснюватися через проведення перевірок. Перевірки можуть бути плановими й позаплановими.

Планові перевірки проводять вибірково згідно з планами роботи територіального органу ДСЕС, які затверджує головний санітарний лікар. Відповідно до розділу 10 ДСанПіН нагляд за організацією та якістю харчування в навчальному закладі здійснюють не рідше двох разів упродовж навчального року та за епідеміологічними показниками.

Позапланові перевірки проводять залежно від санітарної та епідеміологічної ситуації, а також за повідомленнями підприємств, установ і організацій та заявами громадян. Підставою для їх проведення є рішення головного санітарного лікаря. Тобто з такою перевіркою можуть прийти будь-коли, незважаючи на те, що ваш заклад перевіряли, відповідно до плану, наприклад, місяць тому.

Обов’язково працівники ДСЕС прийдуть до школи з позаплановою перевіркою у разі розслідування причин та умов виникнення інфекційних захворювань, отруєнь, епідемічних ситуацій у навчальному закладі, а також для обстеження об’єкта, що вводиться в експлуатацію.

Відповідно до пункту 9 Положення № 1109 перевірку навчального закладу проводять посадові особи ДСЕС за направленнями головного державного санітарного лікаря або його заступників з чітко визначеними метою та завданнями перевірки.

Заходити на територію та до приміщень нагляду навчального закладу перевіряльники можуть після пред’явлення службового посвідчення (п. 10 Положення № 1109). Таким чином, у посадових осіб ДСЕС, які прийшли з перевіркою до школи, обов’язково треба попросити показати службове посвідчення і направлення на перевірку. Якщо таких документів немає, можна сміливо відмовляти в її проведенні.

Керівнику навчального закладу також треба пам’ятати, що посадові особи ДСЕС мають право перевіряти об’єкти тільки в межах відповідних адміністративних територій (міст, районів у містах, областей тощо). Це положення прямо передбачено статтею 41 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII(далі — Закон № 4004), відповідно до якої повноваження головним державним санітарним лікарям областей, міст, районів і їхнім заступникам надаються в межах відповідних територій. Тому в школу, розташовану в одному районі міста, не можуть прийти з перевіркою представники органу ДСЕС іншого району.

Працівники ДСЕС мають право безперешкодно заходити на територію школи, отримувати інформацію, матеріали, документи і статистичні дані, що стосуються їхніх професійних інтересів (забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та виявлення чинників, шкідливих для здоров’я людей).

Санітарним лікарям надано право відбирати зразки товарів для проведення санітарно-епідеміологічної експертизи та лабораторного дослідження. Безпосередньо процедуру проведення цієї експертизи встановлено Порядком проведення державної санітарно— епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 жовтня 2000 р. № 247 (зі змінами). Якщо під час перевірки виявлено факти порушень норм санітарного законодавства, санітарні лікарі можуть обмежити або тимчасово заборонити діяльність навчального закладу, а також тимчасово заборонити реалізацію продукції шкільного буфету, на яку відсутня гігієнічна регламентація.

Нагадаємо, що відповідно до розділу 10 ДСанПіН асортимент продукції у шкільних буфетах погоджується з Головним санепідуправлінням Міністерства охорони здоров’я України (додаток 9 до ДСанПіН). Включення до цього асортименту нових продуктів і страв здійснюють тільки за умови отримання позитивного гігієнічного висновку Міністерства охорони здоров’я України.

Уся продукція шкільних буфетів і всі продукти харчування для шкільної їдальні повинні супроводжуватися документами, які гарантують їхню безпеку та якість. Перевіряльники мають також право вилучити з реалізації продукцію, яку визнано після перевірки небезпечною або шкідливою для здоров’я дітей.

За наявності таких порушень, виходячи з положень ДСанПіН, посадових осіб школи можна притягти до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках і кримінальної.

Результати перевірки виконання вимог санітарного законодавства загальноосвітнім навчальним закладом оформлюють відповідними документами, форми яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» від 14 квітня 1995 р. № 64 (далі — Інструкція № 64).

Факт порушення вимог чинного санітарного законодавства адміністрацією або працівниками школи, виявлений під час перевірки, обов’язково фіксують у протоколі про порушення санітарних норм (далі — Протокол). Підставою для складання Протоколу є також невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб ДСЕС.

Факти порушень, виявлені під час перевірки школи, раніше могли бути зафіксовані в протоколах лабораторних досліджень або у висновках, виданих державною службою санітарно-гігієнічної експертизи, у доповідних записках та інших службових документах, а також у заявах і скаргах, що надійшли від підприємств, організацій і громадян. У такому разі документи, що вказують на факт порушення, можуть додаватися до Протоколу.

Протокол є підставою для подальшого розгляду справи за фактом порушення. Тому треба бути уважними під час оформлення цього документа посадовими особами ДСЕС. Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 64 Протокол складають за встановленою формою (додаток 1 до Інструкції № 64).

Зазвичай Протокол складають за місцем виявлення порушення, але його можна скласти і безпосередньо в приміщенні територіального органу ДСЕС, наприклад, на підставі акта перевірки, під час якої виявлено факти порушень.

Протокол оформлюють у двох примірниках, один з яких у триденний термін передають посадовій особі, уповноваженій розглядати справу, другий — порушнику.

Правопорушник має право дати свої пояснення щодо виявленого факту порушення (у такому разі письмові пояснення мають додаватися до Протоколу) або відмовитися від їх надання. Протокол підписує особа, яка його склала, і сам правопорушник (якщо правопорушник відмовляється від підписання, в Протоколі про це роблять відповідний запис). За наявності свідків і потерпілих Протокол може бути підписаний також і ними.

Незалежно від того, виявлено чи ні порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб ДСЕС, за результатами перевірки обов’язково оформлюють акт перевірки дотримання санітарного законодавства (далі — Акт), форму якого наведено в додатку 2 до Інструкції № 64.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 64 оцінка встановлених фактів щодо відповідності санітарному законодавству та пропозиції щодо усунення порушень санітарного законодавства не є обов’язковими елементами акта. Залежно від конкретних умов перевірки їх можна і не включати до нього.

Посадових осіб, уповноважених розглядати справи від імені органів, установ і закладів ДСЕС, визначено статтею 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х (далі — КпАП). Справу про адміністративне правопорушення розглядають у терміни, визначені статтею 277 КпАП, а саме у 15-денний термін з дня отримання органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Постанову про накладення штрафу (далі — Постанова), що приймається за наслідками розгляду справи про порушення норм санітарного законодавства, оформлюють у двох примірниках і обов’язково передають порушнику або його представнику на підпис або надсилають поштою рекомендованим листом.

Відповідно до статті 43 Закону № 4004 Постанову (а також припис, розпорядження, висновок, виданий посадовою особою ДСЕС) можна оскаржити посадовій особі вищого рівня або безпосередньо до суду. На оскарження Законом відводиться термін в один місяць. Проте варто пам’ятати, що подання скарги не зупиняє дії документа, який оскаржують. Інструкції № 64 відводять на оскарження 10 днів. І якщо ви не зможете впродовж цього часу оскаржити ухвалене територіальним органом рішення, можна сміливо скористатися терміном, передбаченим законом.

Якщо під час розгляду скарги буде встановлено, що штраф накладено неправомірно, фінансові органи повертають сплачену суму на підставі відповідного рішення про скасування штрафних санкцій (частина восьма ст. 47 Закону № 4004).

Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм передбачає накладення на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, штрафу у розмірах, визначених статтею 42 КпАП, а саме:

• на громадян — від 1 до 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 204 грн);

• на посадових осіб — від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 до 425 грн).

Такі самі розміри адміністративної відповідальності передбачено й за невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів ДСЕС щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків (ст. 18811 КпАП).

 Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х.

 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ.

 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» від 22 червня 1999 р. № 1109.

 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» від 9 жовтня 2000 р. № 247.

 Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства» від 14 квітня 1995 р. № 64.

 Постанова Головного державного санітарного лікаря України «Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01» від 14 серпня 2001 р. № 63.