Сумісництвом є виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи у вільний від основної роботи час. 
Робота за сумісництвом регулюється Кодексом законів про працю України, постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. №245 "Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій", Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. №43.
У минулому поширеною була практика, коли від працівника під час оформлення на роботу за сумісництвом вимагали довідку про режим робочого часу за основним місцем роботи. На сьогодні для роботи за сумісництвом подання такої довідки не є обов’язковим, згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основної роботи також отримувати не потрібно. 
 
Обмеження роботи за сумісництвом
Кодекс законів про працю України не обмежує роботу за сумісництвом ні щодо кількості трудових договорів, які можуть укладати працівники, ні щодо тривалості дії трудових договорів про роботу за сумісництвом.
Водночас, для працівників державних підприємств, установ, організацій, що працюють за сумісництвом, законодавством встановлена межа тривалості робочого часу - не більше чотирьох годин на день і повний робочий день у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо:
-        працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва;
-         на осіб, які не досягли 18 років;
-         вагітних жінок.

Не можуть працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їх заступники, за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності.