Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» від 4 липня 2013 р. № 398-УІІ {далі — Закон) внесено зміни до низки статей, що регулюють питання фінансування загальноосвітніх навчальних закладів та ведення бухгалтерського обліку в них. Положення цього Закону набирають чинності 1 січня 2014 року.

Крім того, зазнали змін і деякі нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку бюджетних установ. Розглянемо основні з них.

ПИТАННЯ УТРИМАННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Нині спеціалізовані школи-інтернати, ліцеї (ліцеї-інтернати), гімназії (гімназії-інтернати), колегіуми (колегіуми-інтернати) фінансуються із бюджету міст обласного (республіканського) значення чи районного бюджету (відповідно до пп. «б» п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України).

Із 1 січня 2014 року ці навчальні заклади передбачається утримувати за рахунок коштів обласного бюджету. Усе залежатиме від контингенту учнів, які навчатимуться у них. Точніше, від реєстрації їхнього місця проживання. Тобто, якщо більшість дітей, які навчаються у гімназії (ліцеї, колегіумі тощо), мешканці населеного пункту, де знаходиться навчальний заклад, все залишається без змін. Його і надалі фінансуватимуть із бюджету відповідного міста чи району.

Якщо ж у навчальному закладі навчатимуться діти з інших міст області й кількість таких учнів перевищить 70% контингенту (не враховуючи мешканців населеного пункту, де розташований навчальний заклад), утримуватися цей навчальний заклад має за рахунок обласного (республіканського) бюджету.

Звертаємо увагу, що чинними Інструкцією про організацію та діяльність гімназії та Інструкцією про організацію та діяльність ліцею, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1995 р. № 217, мікрорайон для гімназії/ліцею не встановлюється. Учні зараховуються до цих навчальних закладів незалежно від місця проживання. Кількість учнів у гімназії/ліцеї встановлюється один раз на початок кожного навчального року і затверджується наказом керівника закладу.

Тож директорам вказаних навчальних закладів найближчим часом слід уточнити місця проживання дітей, які навчаються у них, й за необхідності готуватися до змін у фінансуванні. Адже наслідком передавання коштів з одного бюджету до іншого є не лише зміна головного розпорядника, а й внесення змін до установчих документів, передача майна, виникнення нових правил роботи тощо.

ЗМІНИ У НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ
АКТАХ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Зазначимо, що цей наказ хоч і містить свої новації, однак значних змін до раніше чинних наказів, що з підписанням зазначеного документа втратили чинність, не вніс.

Нова форма Плану рахунків доповнилася низкою рахунків для обліку фінансових інвестицій, зокрема, з'явилися такі рахунки:

План рахунків бухобліку доповнено новим класом 9 «Адміністративні послуги», на рахунках якого установам належить узагальнювати інформацію про розрахунки й зобов'язання замовників за адміністративні послуги, що надає бюджетна установа.

Зазнали змін рахунки, призначені для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в установах банків та в органах Казначейства України.

З'явився новий субрахунок 365 «Розрахунки з державними цільовими фондами», на якому ведуть облік розрахунків із державними цільовими фондами, зокрема розрахунки з тимчасової непрацездатності тощо.

Отже, усі операції за новими субрахунками знайшли своє відображення в Порядку застосування Плану рахунків та Типовій кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку.

ЗМІНИ У ВИЗНАЧЕННІ ОБ'ЄКТІВ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Тепер до основних засобів мають належати матеріальні цінності вартістю, що перевищує 2500 грн (без ПДВ), та строком користування більше року. Виняток зроблено для сценічно постановочних засобів, вартість яких становить понад 5000 грн.

Нагадаємо, що до виходу цього наказу, до основних засобів належали предмети, матеріальні цінності, вартість яких дорівнювала 1000 грн з строком експлуатації більше року.

За новими вимогами частина об'єктів основних засобів, первісною (переоціненою) вартістю від 1001 грн до 2500 грн має числитися на субрахунку 113. Це насамперед стосується таких об'єктів вартістю до 2500 грн (включно; без ПДВ), як робочі столи, стільці, верстаки, парти, господарський інвентар, телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо.

Змінено правила обліку необоротних активів не лише в частині їхньої класифікації, а й у порядку їхнього оприбуткування, переоцінки і вибуття. Особливо це стосується необоротних активів, отриманих у результаті обміну, безоплатної передачі, дарунка.

Утім залишилися поза увагою деякі питання обліку необоротних активів. Так, наказом № 611 визначено такою, що втратила чинність, інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 р. № 64. Відповідно до положення, затвердженого наказом № 611, для організації обліку та забезпечення контролю об'єктам обліку присвоюється індивідуальний інвентарний номер (п 1.10). Проте, як формувати цей номер, зокрема, залишається він восьмизначним чи ні, не зазначено. Також відсутня інформації щодо семизначних номенклатурних номерів, які присвоювали білизні, постільним речам, одягу, взуттю, бібліотечним фондам, сценічно-постановчим засобам, малоцінним необоротним матеріальним активам, матеріалам довготривалого використання й тим, що мають спеціальне призначення. Тому ці питання вирішуються як і раніше.

Зважаючи на зміни, що відбулися у питаннях бухгалтерського обліку, бухгалтерам належить вже зараз організувати ведення бухгалтерського обліку відповідно до положень наказу N9 611.

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ