Тривалість відпусток визначають Закон України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон №504), інші закони та нормативно-правові акти України. І незалежно від режимів та графіків роботи її розраховують у календарних днях.
Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону №504), не враховуються.
Згідно зі статтею 2 Закону №504 право на відпустки мають громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Працівник, який уклав трудовий договір про роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією або фізичною особою, тож має право на додаткову оплачувану відпустку. Це підтверджено і частиною третьою статті 56 КЗпП, відповідно до якої робота на умовах неповного робочого часу (а робота за сумісництвом є одним із її різновидів) не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Відповідно до статті 19 Закону №504 жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів). Згідно зі статтею 4 цього Закону зазначена відпустка належить до соціальних.
Пунктом 6 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року №43, передбачено, що відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Отже, жінці, яка має двох дітей віком до 15 років, додаткова відпустка надається як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом.
О. ХАРЕЧКО, заступник головного редактора журналу «Довідник кадровика»
